Дереш Любко. Намір

Видавництво невідоме. 2006 рік. 72 стор. в електр. вигляді.Петрик П'яточкін - пересічний школяр зі славетних Мідних Буків - нічим не відрізняється від свого бездуховного оточення, окрім… феноменальної пам'яті. Поступово ця незвичайна здібність змінює особистість Петра, його свідомість, уяву, волю. «Жорстокі забави тинейджерів» уже його не цікавлять, як і весь світ людей. Він прагне більшого: розсунути межі свого сприйняття і вийти за рамки так званої дійсності.Цитати:
^{Деколи кажуть: завжди буває перший раз. На хвилину зупиніться. Вслухайтеся в цю фразу. Вона — про посвячення у невідоме, яке є суттю буття, досвідом досвідів.
Оказія з цератою теж була посвяченням, першим досвідом у своєму роді. На якомусь глибинному рівні ще тоді я відчув — у речей є зворотня сторона, потаємна і страхітлива. Але, раз вона така неспокійна, краще її не помічати. Так я заборонив собі дивитися на речі по-іншому. Пригадавши це, з позиції теперішнього я бачив себе-«до» і себе-«після» цього рішення. Наші рішення — це своєрідна магія. Бо як іще назвати те, що здатне міняти світ? До моменту, коли церата не злякала мене до напівсмерті, я не був зв’язаний жодними обіцянками. Я міг без слів розмовляти з камінням — і воно відповідало мені. Я знав таємницю і бачив світло.
Після того, коли я (хай мало розуміючи, що роблю) дав обіцянку більше ніколи не бачити «бабайок», їх просто не стало. Я забув про їхнє існування, і, головне, забув про саму обіцянку.}
***
_{— Є шлях, — сказав він піднесено. — Шлях — через вихід з фільму. Або ти вибираєш дійсність, або ти повертаєшся у фільм. Зроби кожен свій вчинок актом волі. Командою самому собі. Твої рішення — точки дотику з дійсністю. Вони те, що існує насправді.
— Мої рішення — точки дотику з дійсністю.
— Якщо ти зважуватимеш кожне своє рішення, як алмазний пісок, дрібка за дрібкою, рішення приведуть тебе до самого серцятаємниці — така їхня магія. Вони приведуть тебе у місце і час, де твої накази і рішення самому собі можуть стати наказами дійсності. Тоді ти побачиш вузький, але єдиний прохід у дійсність Свободи. Дійсність, де немає минулого, немає майбутнього. Є тільки вона одна, оголена й неприкрита Свобода Дійсності. Вона — і твоя Воля.
Гагарінове обличчя наче обвіював вітер.
— Коли мене одного дня не стане, йди глибше у пам’ять. Це твій шлях і твій шанс. Не бійся втратити все. Бійся загубитися у картинках.}Присутня ненормативна лексика!