Фромм Е. Втеча від свободи

Читанка з філософії: У 6 книгах. – К.: Довіра, 1993. – Кн. 6: Зарубіжна філософія XX століття. – С. 179 – 194.
Фрагменти однойменного твору Е. Фромма упорядкував М. Тарасенко. Переклад фрагментів здійснено за виданням: Фромм 3. Бегство от свободи.— М.: Прогресс, 1989. С. 230—247.— Прим. упоряд.
Фромм Еріх (1900—1980) —німецький філософ, психолог та соціолог, представник неофрейдизму. Критично переглянув біологізаторську тенденцію у теорії психоаналізу 3. Фрейда, за яким несвідоме цілком вичерпується сексуальністю. На відміну від засновника фрейдизму, Е. Фромм пов'язує несвідоме із соціокультурними факторами — конфліктами, деперсоналізацією особистості, споживацтвом, відчуженням. Вивчає реакції суспільних груп на перелічені фактори і знаходить, що вони складають певну цілісність. її він і називає «соціальним характером», що формується спільним для групи способом буття в свідомих та несвідомих переживаннях. Зміна умов призводить до зміни соціального характеру, тобто до появи нових потреб, тривог, конфліктів. Останні породжують нові ідеї, готуючи людей до сприйняття цих ідей. Усвідомлені ідеї, в свою чергу, оновлюють соціальний характер, посилюючи його, і спрямовують діяльність у нове русло.
Е. Фромм аналізує тенденції розвитку західної цивілізації в плані автентичності людського існування. Мислитель переконаний, що гуманістичний психоаналіз здатен поновити гармонію між особою і суспільством, подолати уявне існування у відчужених відносинах, що надасть можливість людині реалізувати свою сутність.