Слюніна О.В. Вербалізація природних стихій в українській поезії 80-х - 90-х років хх століття

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 — українська мова. — Харківський національний педагогічний університеті імені Г. С. Сковороди. — Харків, 2012. — 266 с.Дисертація присвячена проблемам, які торкаються репрезентації архетипних уявлень у мові. У роботі досліджується лінгвальне вираження груп слів на позначення одних із найважливіших фрагментів картини світу — природних стихій землі, води, вогню та повітря в українській поезії 80-х — 90-х років XX століття. У дисертації подано визначення архетипного концепту, окреслені характерні риси, які відрізняють цей вид концептів від інших, запропоновано методику аналізу такого роду концептів. Висвітлюється майстерність мовотворчості українських поетів останніх десятиліть XX століття: П. М. Гірника, М. Й. Людкевич, П. М. Мовчана, Л. М. Талалая. Увагу приділено лінгвопоетичним особливостям вираження архетипних концептів на позначення основних природних стихій як важливих складників поетичних ідіостилів, схарактеризовано семантичні сфери та художньо-семантичне наповнення кожного з концептів. В інформативному аспекті з позицій культурології подаються відомості щодо еволюції поглядів на природні стихії від міфологічного, релігійного, натурфілософського світоглядів до сучасних потрактувань, що дає змогу простежити розвиток художньо-семантичного наповнення концептів, серед яких загальномовні та індивідуально-авторські смисли.
Ключові слова: архетипний концепт, семантична сфера, художньо-семантичне наповнення, ідіостиль, метафора, порівняння, епітет.